ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО НАСІННИЦТВА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ АПК УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглянуто стратегічне значення розвитку вітчизняного насінництва для підвищення конкурентоздатності агропромислового комплексу України на європейському ринку. Проведено аналіз чинників, що впливають на потенційні експортні можливості українського насіння основних сільськогосподарських культур, та визначено напрями інституціоналізації цієї сфери. Зазначено, що, незважаючи на значний експортний потенціал, Україна залишається великим імпортером посівного матеріалу. Визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС у 2020 році сприяло зростанню експорту до країн ЄС. Акцентовано увагу на необхідності впровадження інноваційних рішень для підвищення ефективності виробництва високоякісного насіння та подолання його неконкурентоспроможності. Визначено основні проблеми, що заважають ефективній інституціоналізації АПК: відсутність зв’язку між науковою інфраструктурою та сільгоспвиробниками, недосконале регулювання інноваційної діяльності, обмежена державна підтримка та неповна адаптація законодавства до європейських стандартів. Запропоновано інституціональні механізми для стимулювання інноваційного розвитку насінництва, зокрема державна фінансова підтримка учасників ринку, розвиток науково-дослідної та експортної інфраструктури. Підкреслено важливість створення наукових парків як платформ для інтеграції науки, агробізнесу та державного управління. Україна має всі передумови для перетворення на одного з лідерів європейського ринку насіння за умови консолідованих зусиль держави, виробників посівного матеріалу та наукової спільноти. Водночас, реалізація запропонованих напрямів інституціоналізації сприятиме не лише збільшенню експорту насіння, а й забезпеченню сталого інноваційного розвитку АПК України на засадах державно-приватного партнерства.