Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (економічні науки)

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ: СВІТОВІ ТА УКРАЇНСЬКІ ПРАКТИКИ

2025-11-09T21:14:25+02:00

Розглянуто проблематику забезпечення фінансової безпеки бізнес-процесів підприємств у контексті цифрової трансформації економіки. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем волатильності зовнішнього середовища, зростанням фінансових ризиків та необхідністю формування стійкості підприємств у кризових умовах. Показано, що цифровізація стає не лише технологічним трендом, а й ключовим чинником забезпечення захищеності фінансових інтересів суб’єктів господарювання. Метою статті визначено ідентифікацію та аналіз сучасних цифрових інструментів, оцінку їх практичного потенціалу в умовах кризових явищ та формування пропозицій щодо підвищення фінансової стійкості підприємств на основі цифрових рішень. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові методи узагальнення та аналізу, компаративний підхід до оцінки зарубіжних і українських практик, а також використання даних сервісу Google Trends та міжнародних звітів. У роботі систематизовано основні цифрові технології, що впливають на фінансову безпеку (Big Data, штучний інтелект, blockchain, роботизована автоматизація процесів, хмарні рішення, кіберзахист), охарактеризовано їх переваги, ризики та бар’єри впровадження. Особливу увагу приділено порівнянню світових і національних практик: наведено приклади застосування цифрових інструментів міжнародними корпораціями та українськими інституціями. Наукова новизна роботи полягає в інтегрованому аналізі цифрових технологій крізь призму забезпечення фінансової безпеки бізнес-процесів, що дозволило сформулювати рекомендації щодо їх ефективного використання. Практична значущість полягає у розробці пропозицій для підприємств, банківського сектору та державних інституцій стосовно комплексного впровадження цифрових інструментів, розвитку кадрового потенціалу, балансування переваг і ризиків, посилення державно-приватного партнерства. Зроблено висновок, що цифровізація фінансової безпеки в Україні є не лише реакцією на кризові виклики, а й важливим елементом інтеграції у європейський цифровий простір. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням адаптації цифрових інструментів до специфічних умов української економіки та порівняльним аналізом світових і національних практик.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

2025-11-10T10:16:48+02:00

У статті проаналізовано ділове спілкування в міжнародних економічних відносинах з оглядом глобалізаційних, інтеграційних і цифрових перетворень, які переосмислюють міжособистісну взаємодію в бізнес-середовищі. Розглянуто основні наукові концепції терміна «ділове спілкування», виокремлюючи поведінковий, процесний і системний підходи. Найбільш релевантним для сьогодення визнано процесний підхід, який трактує комунікацію як безперервний динамічний процес, що містить цілеспрямовану взаємодію партнерів і супроводжується обміном інформації, емоцій, мотивацій, спільних сенсів і сподівань. Ця парадигма дозволяє адекватніше реагувати на мінливі зовнішні умови, бізнес-потреби, соціокультурні особливості і індивідуальні характеристики учасників взаємодії.

Визначено чотири ключові ознаки ділового спілкування у міжнародному просторі: його міжкультурна природа, формалізованість, цілеспрямованість, орієнтація на досягнення спільної вигоди та дотримання етичних і корпоративних стандартів. Окрему увагу приділено викликам цифрової епохи, які переосмислюють зміст і формат ділової комунікації.

У зв’язку з цим запропоновано ввести до наукового обігу нову категорію – «цифрова міжкультурна компетентність», яка охоплює сукупність знань, навичок і установок, необхідних для ефективної взаємодії в цифровому міжкультурному середовищі. Цей феномен містить, зокрема, чутливість до мовних, культурних й ціннісних різниць, дотримання норм цифрового етикету, вміння оперувати відповідними технологічними інструментами, а також здатність гнучко коригувати власну поведінку в умовах, що постійно змінюються завдяки новим технологіям.

Досліджено ключові стратегії ведення міжнародних бізнес-переговорів, виголошуючи на дипломатичному, конкурентному, інтегративному та аналітичному підходах. Особливо підкреслюється потреба впровадження адаптивної стратегії, що поєднує елементи цих підходів відповідно до культурного контексту, характеристик партнера й специфіки комунікаційної ситуації. Задана стратегія вимагає гнучкості, практичного мислення, глибокої культурної обізнаності, уміння аналітично оцінювати ситуацію та відмінної цифрової грамотності.

Таким чином, установлено, що успішна ділова комунікація перестає бути просто засобом досягнення результатів у міжнародній економіці і стає одним із найвагоміших факторів побудови конкурентної переваги підприємств. Виявлено головні напрями для подальших досліджень, спрямованих на вивчення перетворень у сфері ділової комунікації під впливом глобальних змін, цифрових інновацій та нових моделей соціальної взаємодії.

МОДЕЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2025-11-10T10:22:43+02:00

Стійкість стає життєво важливим питанням у корпоративному секторі, розуміння того, як відповідність внутрішнього фінансового контролю (ВФК) пов'язана із фінансовою стійкістю, має важливе значення для забезпечення довгострокової життєздатності. Це особливо актуально за умов постійного зростання попиту на інформацію з боку внутрішніх та зовнішніх зацікавлених сторін Емпіричні дані цього дослідження показують, що контрольні заходи, інформація та комунікація, а також моніторингові компоненти ключовими факторами ефективності корпорації. У статті представлене моделювання ВФК для забезпечення фінансової стійкості підприємства, яке передбачає побудову логічної, структурованої та адаптивної моделі, яка інтегрує контрольні механізми в усі ключові фінансові процеси. Запропонована модель включає блоки для формування замкненого циклу контролю фінансової стійкості. Компоненти моделі ВФК якщо вони прийняті компанією, можуть покращити її фінансові показники та надати позитивний вплив на компанію. Отримані результати підтверджують потенціал моделі для адаптації в системах корпоративного управління фінансами. Зосередившись на конкретних елементах ВФК та їх впливу на стійкість фінансових показників, дане дослідження робить помітний внесок у існуючий масив літератури. Більш того, представлений результат заповнює прогалину в літературі, досліджуючи приховані аспекти ВФК та аналізуючи вплив кожного компонента на стійкість фінансових показників корпорації з урахуванням цифрової трансформації.

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО Й ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2025-11-26T18:47:19+02:00

У статті розглянуто напрями удосконалення методичного та організаційного забезпечення взаємодії внутрішнього і зовнішнього фінансового контролю державних підприємств. Наголошено на необхідності узгодження контрольних процедур, впровадження ризик-орієнтованого підходу та створення єдиної інформаційної системи фінансового контролю. На основі висновків звіту SIGMA визначено ключові проблеми практичного застосування контролю, зокрема недостатню координацію між органами зовнішнього аудиту та управлінськими структурами державних підприємств. З урахуванням вимог програми Ukraine Facility обґрунтовано доцільність створення єдиного органу управління державним сектором, який забезпечуватиме централізований моніторинг виконання рекомендацій Держаудитслужби та Рахункової палати. Удосконалення методичного й організаційного забезпечення запропоновано здійснювати відповідно до міжнародних стандартів, зокрема INTOSAI GOV 9150, ISSAI 300 та ISSAI 3100.

ПОБУДОВА ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕКОНОМІЦІ ВРАЖЕНЬ

2025-11-26T18:51:40+02:00

Стаття присвячена розробці інтегрованої моделі маркетингових інструментів комунікаційної політики підприємства в цифровому маркетингу. Автори досліджують обмеження традиційної концепції маркетингу вражень, яка фокусується на створенні емоційного досвіду, але не забезпечує ефективної конверсії у цільові дії споживачів. Виявлено критичний розрив між створенням вражень та результативними діями, оскільки лише не великий відсоток позитивних емоційних відгуків трансформуються у фактичну покупку або повторну транзакцію. Ця невідповідність особливо виразна в цифровому середовищі, де відсутність фізичного контакту, миттєвість взаємодії та множинність альтернатив створюють додаткові бар'єри для конверсії. Запропоновано інтеграцію маркетингу вражень з концепцією зміни соціальної поведінки (Social Behavior Change), яка орієнтована на фактичну поведінкову трансформацію споживачів. Проведено детальний порівняльний аналіз двох концепцій, визначено їх цільові орієнтири, специфічний інструментарій досягнення цілей та ключові показники результативності. Виявлено, що ключові обмеження традиційної економіки вражень включають фокус на емоційному відгуку без урахування контекстуальних бар'єрів, недостатню увагу до соціального впливу та відсутність механізмів підтримки прийнятого рішення. Розроблено інтегровану модель з п'яти взаємопов'язаних компонентів: діалогової діагностики потреб і бар'єрів, створення ШІ-генерованих персоналізованих вражень, усунення бар'єрів через enabling environment, застосування соціального впливу та рольових моделей, персоналізованих закликів до дії з nudging-елементами. Модель враховує теорію обмеженої раціональності Герберта Саймона та дослідження Барі Шварца про негативний вплив надлишку вибору на конверсію. Запропоновано використання ШІ-систем для заміни традиційного пошуку по каталогу адаптивним діалогом, що звужує вибір до 3-5 релевантних опцій та знижує когнітивне навантаження на споживача. Особлива увага приділена створенню підтримуючого середовища для усунення фізичних, когнітивних, соціальних та емоційних бар'єрів на шляху до здійснення покупки. Детально представлено практичне застосування інтегрованої моделі на прикладі покупки бездротових навушників на маркетплейсі з описом шести послідовних етапів персоналізованої взаємодії. Проілюстровано, як діагностичний діалог, персоналізовані відео, проактивна підтримка, сегментовані відгуки та адаптивні заклики до дії формують системну комунікаційну політику. Включено компонент пост-купівельної підтримки з інструкціями та залученням до спільноти для формування лояльності та амбасадорів бренду. Доведено, що інтегрована модель забезпечує синергію між емоційним відгуком та системною роботою з трансформації інтересу споживача у конкретну поведінкову дію та її сталість. Розроблені підходи формують теоретичну та практичну основу для побудови ефективної комунікаційної політики підприємства в умовах сучасної електронної комерції. Результати дослідження заповнюють теоретичну лакуну між концепціями економіки вражень та зміни соціальної поведінки у контексті цифрового маркетингу.