КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ: КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД КОНЦЕПТУАЛЬНИХ І МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ

Автор(и)

  • Ольга Нащекіна кандидат фізико-математичних наук, доцент, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», доцент кафедри менеджменту; м. Харків, Україна
  • Ігор Тимошенков доктор економічних наук, професор, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, професор кафедри міжнародного бізнесу та економічної теорії; м. Харків, Україна
  • Рузана Овсеп’ян магістр архітектури, магістр менеджменту, Віденський технічний університет, студентка Архітектурного факультету; м. Відень, Австрія

Анотація

Будівельна галузь відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку будь-якого суспільства. У той же час галузь створює негативні соціальні та екологічні наслідки, що робить впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) будівельними компаніями особливо актуальним. Для цілей управління КСВ та дослідницьких цілей необхідно конкретизувати і структурувати абстрактне поняття КСВ, використовуючи певні концептуально-методологічні підходи. Мета цієї статті – надати критичний огляд концептуально-методологічних підходів до КСВ, які використовуються в академічній літературі з КСВ у будівельній галузі та міжнародних стандартах, пов’язаних з КСВ. Ми обговорюємо КСВ з точки зору галузевих суттєвих (матеріальних) тем, запропонованих у стандартах SASB. Зокрема, ми доводимо важливість аналізу життєвого циклу для будівельної галузі з урахуванням характеру її продукції (будівлі, споруди). Ми також показуємо, що КСВ будівельних компаній поширюється на вплив на навколишнє середовище не лише їхньої власної виробничої діяльності, але й їхньої будівельної продукції. Ми демонструємо, що система оцінювання та сертифікації LEED забезпечує комплексний методологічний підхід для такого важливого аспекту КСВ, як зелене будівництво. У науковій літературі широкі виміри КСВ часто визначаються з використанням концепцій корпоративної стійкості та ESG, а потім у кожному з цих вимірів визначаються більш вузькі, конкретні теми. Ми наводимо переліки таких тем для економічного, соціального, екологічного та управлінського вимірів КСВ. Альтернативним підходом до вибору вимірів КСВ є визначення їх на основі інтересів різних груп стейкхолдерів. Найтиповішими групами стейкхолдерів будівельних компаній, які аналізуються в літературі, є акціонери, працівники, клієнти, місцеві громади, постачальники та партнери, уряд, конкуренти, навколишнє середовище. КСВ у будівельній галузі формується зовнішніми чинниками, які ми поділяємо на обов’язкові правила, соціальний тиск, інфраструктуру КСВ, ринковий тиск та технологічні чинники. Ми розглядаємо інфраструктуру КСВ як окремий зовнішній чинник через її масштаби та роль у просуванні КСВ та усуненні бар’єрів для її впровадження. Ми обґрунтовуємо роль технологічних інновацій та практик зеленого будівництва у впровадженні КСВ у будівельній галузі. Внутрішні чинники, які стимулюють або перешкоджають впровадженню КСВ будівельною компанією, включають цінності компанії, бачення, культуру, стратегії та лідерство. Ми також обґрунтовуємо важливість для будівельної галузі використання холістичного підходу до КСВ, враховуючи вплив у всьому ланцюжку створення вартості.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-14

Як цитувати

Нащекіна, О., Тимошенков, І., & Овсеп’ян, Р. (2024). КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ: КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД КОНЦЕПТУАЛЬНИХ І МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ . Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (економічні науки), (1), 94–102. вилучено із http://es.khpi.edu.ua/article/view/307102