ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЯК ДІЄВИЙ ПРАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРИ ФОРМУВАННІ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Анотація
В статті розглядається проблема формування товарної політики підприємства, її вплив на ефективність суб’єктів господарювання. Умови сьогодення впливають на діяльність суб'єктів господарювання таким чином, що вони повинні кожного дня приділяти увагу покращенню товарної політики і новим моделям організації виробництва. Зміни товарної політики на підприємствах пов'язані з різними стратегіями диверсифікації бізнесу, є найпоширеніші з них, до яких відносяться: горизонтальна, вертикальна та концентрична диверсифікація. Загалом поняття диверсифікації різні науковці розуміють по-різному, але більшість погоджується з тим, що вона спрямована на розвиток і розширення діяльності підприємства. Також можуть бути різними мотиви впровадження диверсифікації на практиці. Кожен із способів диверсифікації має свої певні переваги та недоліки. Якщо говорити про основні напрями диверсифікації товарного портфелю, то вони різняться: це може бути диверсифікація за сегментами споживачів, диверсифікація пропозиції товару, диверсифікація за торговими каналами та інструментами і диверсифікація за ринками. Диверсифікація як інструмент товарної політики повинна використовуватися для досягнення поставлених підприємством цілей. Відомо, що цілі у різних підприємств також можуть бути різними, але зазвичай - це зниження рівня ризику і прискорення зростання компанії. Методи диверсифікації виробництва суворо залежать від типу бізнесу і способу управління. Також присутні загрози диверсифікації, які треба враховувати при формуванні товарної політики. В статті розглянуто приклад застосування диверсифікації для українських виробничих підприємств, що відноситься до м’ясопереробної галузі, яка зараз потребує покращення товарної політики суб’єктів господарювання і нових моделей організації виробництва суб’єктів, що представлені в Україні.
