ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ: МАРКЕТИНГ ТА МЕНЕДЖМЕНТ РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2519-4461.2022.4.97Анотація
Розглянуто еволюцію підходів до соціально-економічного входження осіб з інвалідністю на ринок праці. Відмічено, що лише з XVIII століття почалося формування усвідомлення того, що особи з інвалідністю мають певні, але не рівні на той час права з іншими особами суспільства. Осіб з інвалідністю почали розглядати як суб’єктів економічних відносин у розважальних програмах та шоу. У Франції їх вивчали, як експонати для лікування глухоти, німоти та божевілля. Лише І та ІІ світові війни змінили відношення до осіб з інвалідністю, так як втрачений економічний потенціал Європи під час війн потребував робочої сили. З того часу особи з особливими потребами стали виходити на один рівень з усіма особами суспільства. Україна приєдналася до цього спрямування на початку ХХІ століття відповідними нормативними актами. В роботі порушено проблему поняття людського капіталу. Визначено поняття маркетингу та менеджменту розвитку людського капіталу чи потенціалу загалом та відносно осіб з інвалідністю. Вказано методологічну модель, яка має комплексно формувати людський потенціал осіб з інвалідністю в сучасному українському суспільстві. Визначено бар’єри входження осіб з інвалідністю в суспільні відносини загалом, і в професійні зокрема. Оцінено початок роботи державних та громадських організацій в напрямку інклюзивного підходу щодо розвитку людського капіталу України в сучасних умовах війни за допомогою державних програм та громадських проєктів.