ГЕНЕЗИС НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ТЕОРІЇ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Анотація

Наукове дослідження спрямоване на поєднання теоретичних аспектів розвитку наукового пізнання та теоретико-прикладного застосування вказаних аспектів щодо людського капіталу. В статті аналізуються поняття науки, розвитку науки та пізнання, за допомогою хронологічного та історіографічного методів визначено поняття генезу, наукового та донаукового пізнання дійсності. Визначено ознаки наукового перетворення дійсності на основі суспільного сприйняття нових парадигм, їх освоєння, застосування на практиці і в подальшому наукового опрацювання для виявлення методологічних зв’язків, формування відповідних теорій, які поєднані з вже освоєною практикою.  В даний час ми бачимо традиційний розвиток наукового пізнання проблеми введення осіб з інвалідністю в економічний потенціал країни. Стаття подає поняття людського капіталу та його особливостей, розкриває вчених-дослідників, які виводять людський потенціал від теоретичного освоєння поняття продуктивності праці у ХХ столітті до теоретичного та практичного поняття людського капіталу у ХХІ столітті. Вказують, що на початку наукового дослідження було застосовано поняття продуктивності праці, а з розвиком технології та техніки, вищим розвитком цивілізаційних процесів поступово продуктивність праці опосередковується ще й інтелектуальним потенціалом працівника. Тому наголошується на тому, що підвищення наукового рівня та освіти працівника в нинішній час дає роботодавцю вищий коефіцієнт віддачі витрачених коштів, так як працівник використовує не лише покращені засоби праці, а й розумові здібності та вміння, практичні навички і тим самим видає вищий рівень доходу. В економічній системі сучасного стану, наслідок зростання кількості людей з інвалідністю виходить на новий щабель дослідження використання потенціалу людей з інвалідністю в економічному розвитку країни. Технлогенні катастрофи, війни та погіршення стану екології створюють вищі загрози і продукують зростання чисельності людей з інвалідністю як від народження, так і протягом життя. Їх економічний потенціал слід використовувати нарівні з іншими професійно придатними людьми, виконуючи вимогу дотримання їх прав і свобод щодо працевлаштування та соціального та фінансового забезпечення. В статті чітко наголошується на ролі держави у формування нормативного та наукового базису професійної адаптації таких осіб, створенні професій в усіх галузях господарства і програм, які зацікавлять і роботодавців, і науковців в розробці програм застосування праці осіб з інвалідністю залежно від їх фізичного та психічного стану.