ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.20998/2519-4461.2023.4.39Анотація
У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до визначення фінансової стійкості підприємства. Визначено, що фінансова стійкість досліджується переважно в контексті загрози банкрутства. Доведено, що єдиного методологічного підходу до трактування сутності даного терміну не вироблено. Охарактеризовано термін фінансова стійкість за визначенням різних авторів. З’ясовано, що більшість вчених представляють фінансову стійкість вужче, ніж варто було б, виражаючи фінансову стійкість декількома показниками. Однак очевидно, що фінансова стійкість – багатомірне економічне явище, що, виражається системою показників. Доведено, що необхідним є пошук шляхів досягнення різного ступеня фінансової стійкості компанії. Для забезпечення фінансової стабільності господарювання підприємства у перспективі потрібно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та проводити її кількісну оцінку. Визначено основні характеристики внутрішніх показників фінансової стійкості та значний вплив зміни зовнішнього середовища на фінансову стійкість підприємства. Запропоновано з метою забезпечення фінансової стійкості підприємства формувати чіткі механізми протидії негативним чинникам зовнішнього та внутрішнього середовища, які забезпечують фінансову безпеку, розвиток стратегічного потенціалу та платоспроможності підприємства. потрібно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та проводити її кількісну оцінку. Підкреслено важливість визначення «певного ступеню» фінансової стійкості, перелік факторів, що зумовлюють межу стійкості, обґрунтованість методичних підходів до її оцінки, зазвичай в умовах кризового стану. Запропоновано трактувати фінансову стійкість як основу стабільності стану підприємства, яка характеризується фінансовою рівновагою, оптимальною структурою активів та платоспроможністю у процесі взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів підприємства.