ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

В статті доведено, що системи управління інтелектуальною власністю повинні взаємодіяти з економіками всіх країн світу, при цьому конкурентні переваги об'єктів інтелектуальної власності розвивають інноваційну діяльність у країні, створюють реальні передумови володіння нею. Реалізація такого підходу в галузі управління інноваціями та інтелектуальною власністю має відбуватися на всіх рівнях управління українською економікою – від державного рівня до окремого підприємства. Активний розвиток інноваційної діяльності, поява нових технологій спричинило зміну політики по відношенню до інтелектуальної власності та вироблення практики з управління інтелектуальною власністю. Через свою значущість інтелектуальна власність стає базовим нематеріальним активом управління підприємства. Обґрунтовано, що інтелектуальна власність відображає нематеріальні активи, які юридично захищені та належать певному підприємству. Це означає, що інші підприємства не можуть законно використати їх за межами даного підприємства. Найбільшою перевагою інтелектуальної власності є те, що вона забезпечує промисловому підприємству конкурентні переваги. Визначено, що нематеріальні активи це в певній мірі це складна та специфічна сфера менеджерської діяльності, яка має досить сильний вплив на результати виробничо-комерційної діяльності промислового підприємства. Проведено детальний аналіз структури нематеріальних активів і провідної ролі в них інтелектуальної власності, який має в достатній мірі важливе значення. Запропонована методика аналізу нематеріальних активів промислового підприємства та приведена її структурна схема. Доведено, що інтелектуальна власність в системі нематеріальних активів промислового підприємства відтворює як позитивні, так і негативні ефекти. Позитивний ефект проявляється в створенні нової інформації, що дозволяє виявляти щось нове та інноваційне про розвиток техніки, природи та суспільства. Негативний ефект проявляється в існуванні певних негативних результатів або наслідків споживання даного об’єкту інтелектуальної власності. Обґрунтовано, що інтелектуальна власність, як специфічна категорія, ще недостатньо досліджена наукою. У ній ще досить багато не порозумінь, що в ряді випадків істотно ускладнює і без того суперечливий механізм регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності. Водночас, вже досить точно визначені об'єкти і суб'єкти даної категорії.