ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ АНТИМОНОПОЛЬНИМИ КОМПЛАЄНС-РИЗИКАМИ

Анотація

В статті доведено, що антимонопольний комплаєнс у даний час трактується, як система внутрішньо-корпоративного попередження порушень антимонопольного законодавства. Тому антимонопольний комплаєнс визначається, як система внутрішнього забезпечення відповідності вимогам антимонопольного законодавства (антимонопольний комплаєнс) - сукупність правових і організаційних заходів, передбачених внутрішнім актом (актами) господарюючого суб'єкта або іншої особи з числа осіб, що входять в одну групу осіб з таким суб'єктом господарювання, якщо такі внутрішні акти поширюються на такого господарюючого суб'єкта і спрямованих на дотримання ним вимог антимонопольного законодавства та попередження його порушення.

Обґрунтовано, що кількісна оцінка будь-якого виду діяльності і ризиків може бути досить складною задачею, тому до процесу управління ризиками важливо залучити фахівців у конкретній сфері діяльності з досвідом роботи в сфері управління ризиками і оцінкою ризиків, а також спеціалістів в антимонопольній сфері. Визначено найбільш характерні етапи оцінки ризиків підприємства і побудови системи управління ними в структурі антимонопольного комплаєнса.

Репутація підприємства стала реальним ринковим фактором, інвестори почали оцінювати ділові якості підприємств в цілому, їх підхід до рішень складних проблем, креативність, чесність, участь у вирішенні соціальних проблем суспільства. На перший план поступово виходять так звані «нематеріальні якості» - імідж товару і репутація, тому жодне підриємство не може ігнорувати такі фактори, як ділові взаємовідносини і громадську думку. Сильна позитивна репутація підприємства сприяє підвищенню його конкурентоспроможності, залучає до співпраці інвесторів, постачальників, споживачів, підтримує високу ринкову вартість акцій. Кожне послаблення репутації підприємства приносить суттєві матеріальні та іміджеві збитки промисловому підприємству.