ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ТА УТОЧНЕННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ

Анотація

У статті визначено   важливі особливості понятійного апарату проблематики інтелектуалізації економіки, зокрема виділені звязки між  поняттями «інтелект», «інтелектуальний капітал», «інтелектуалізація», «знанієва економіка», «інтелектуальний і науково-технічний потенціали», підкреслено важливу роль організаційних заходів для поєднання науки з виробництвом.  Наведені авторські трактовки понять «інтелект», «інтелектуальний капітал»,   визначено комерційний характер інтелектуальної діяльності. В термінологічному плані в статті розроблено понятійний кластер –сімейство термінів, що пов’язані  з інтелектом і його використанням. В класифікаційному напрямку розширення знань з питань інтелектуального капіталу визначені його різновиди, які згруповані за ознаками форм власності, форм прояву, методів формування, за характером впливу на вартість підприємства, спрямованості в часі та інші змістовно визначені і розширені функції інтелектуального потенціалу. Обгрунтовано процесний та ресурсний підходи до інтелектуального капіталу, що й рекомендовано використовувати при побудові сучасних технологій управління людськими ресурсами. Обгрунтовано, що транзитивність сучасного періоду, нестабільність процесу розвитку ще більш підсилюють увагу до економіки знанієвого типу і до організаційно-економічних механізмів управління науково-технічним прогресом і інноваційним розвитком. Суттєвий теоретичний висновок в проведеному дослідженні полягає в тому, що досягнення цілей в управлінні інтелектуальним капіталом слід розглядати як результат, що забезпечує потрійний ефект: креативно-підприємницький, ринково-економічний і соціальний, але жоден з них не є самодостатнім. В проведеному дослідженні доведено, що сам процес інтелектуалізації забезпечує не тільки високі економічна результати, а й суттєві зміни більш широкого кола ключових для суспільства питань: формування нових організаційних моделей, інформатизацію, становлення нового порядку економічних і суспільних відносин.