ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ТА УТОЧНЕННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2519-4461.2021.2.94Анотація
У статті визначено важливі особливості понятійного апарату проблематики інтелектуалізації економіки, зокрема виділені звязки між поняттями «інтелект», «інтелектуальний капітал», «інтелектуалізація», «знанієва економіка», «інтелектуальний і науково-технічний потенціали», підкреслено важливу роль організаційних заходів для поєднання науки з виробництвом. Наведені авторські трактовки понять «інтелект», «інтелектуальний капітал», визначено комерційний характер інтелектуальної діяльності. В термінологічному плані в статті розроблено понятійний кластер –сімейство термінів, що пов’язані з інтелектом і його використанням. В класифікаційному напрямку розширення знань з питань інтелектуального капіталу визначені його різновиди, які згруповані за ознаками форм власності, форм прояву, методів формування, за характером впливу на вартість підприємства, спрямованості в часі та інші змістовно визначені і розширені функції інтелектуального потенціалу. Обгрунтовано процесний та ресурсний підходи до інтелектуального капіталу, що й рекомендовано використовувати при побудові сучасних технологій управління людськими ресурсами. Обгрунтовано, що транзитивність сучасного періоду, нестабільність процесу розвитку ще більш підсилюють увагу до економіки знанієвого типу і до організаційно-економічних механізмів управління науково-технічним прогресом і інноваційним розвитком. Суттєвий теоретичний висновок в проведеному дослідженні полягає в тому, що досягнення цілей в управлінні інтелектуальним капіталом слід розглядати як результат, що забезпечує потрійний ефект: креативно-підприємницький, ринково-економічний і соціальний, але жоден з них не є самодостатнім. В проведеному дослідженні доведено, що сам процес інтелектуалізації забезпечує не тільки високі економічна результати, а й суттєві зміни більш широкого кола ключових для суспільства питань: формування нових організаційних моделей, інформатизацію, становлення нового порядку економічних і суспільних відносин.