ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ЯК ФАКТОР ВІДРОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Анотація

Сучасний стан машинобудівного виробництва України по цілому ряду об’єктивних та суб’єктивних причин є дуже важким. Обсяги
виробництва за останні 30 років скоротилися в кілька разів, а по окремих галузях – просто зникли. Крім того, втрачені старі ринки збиту, а
нові – не з’явилися, обладнання зношене більш, ніж на 60-70% , персонал полишив виробництво і таке інше. В той же час потреба в продукції
машинобудівного комплексу в державі залишається. Треба обслуговувати комунальне господарство, яке зношене та застаріло навіть більш,
ніж самі промислові підприємства. Всі види транспорту та відповідна інфраструктура потребують негайного оновлення та модернізації.
Також необхідною є корінна модернізація паливно-енергетичного сектору економіки та інших галузей. Саме тому можна стверджувати, що
Україна сама по собі – величезний ринок, вимоги якого треба задовольняти постійно продовж довгого, практично необмеженого часу. Це –
дуже позитивний фактор, якщо розглядати проблему з урахуванням ринкових умов існування нашого господарства. Крім того, необхідність
відновлення промисловості обумовлена наявністю цілого ряду взаємопов’язаних соціально-економічних, науково-технічних та
технологічних факторів, які складають цілісну систему. І саме це є ще одним підтвердженням доцільності поставленої задачі – реставрація
або реіндустріалізація виробництва. Наявні потреби, про які йшла мова, можна задовольняти за рахунок іноземних компаній та фірм. Але
це недалекоглядна політика, якої можна додержуватись тільки продовж короткого терміну або при повній відсутності своїх можливостей.
Тут ситуація інша, і важливо, що вона змінюється постійно на краще, якщо розглядати можливості вітчизняних виробників. Не зважаючи на
складності, в Україні вже зараз в окремих галузях поступово відроджується своє сучасне виробництво на новій техніко-технологічній базі,
і є всі підстави очікувати швидкого відродження промислового виробництва при певних сприятливих умовах. Вважаючи на значну
регуляторну роль держави в сучасному управлінні, треба відзначити необхідність розробки та втілення деяких протекціоністських заходів,
які б допомогли підприємствам швидше та простіше пройти процес оновлення, модернізації та увійти в сучасне виробництво. До таких
заходів відноситься нещодавно прийнятий Закон про державні закупівлі (про локалізацію, №3739), суть та проблеми якого розглядаються в
даній статті.