СТРАТЕГІЯ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОГО ЗРОСТАННЯ: КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУСТРАТЕГІЯ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОГО ЗРОСТАННЯ: КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Моделі економічного зростання, орієнтовані на стимулювання експорту, сформовані та успішно реалізовані в минулому столітті, можуть не
мати настільки вражаючого ефекту без врахування сучасних тенденцій суспільного розвитку. Так, значні корективи в реалізацію відомих
моделей економічного розвитку вносить перехід від індустріальної економіки до економіки знань, в умовах якої саме знання стають
найбільш значущим ресурсом, а також реалізація концепції сталого розвитку, що актуалізує питання захисту навколишнього середовища та
екологічної безпеки виробництв. Метою дослідження є визначення особливостей формування стратегії експортоорієнтованого розвитку в
умовах переходу від індустріальної економіки до економіки знань з урахуванням реалізації принципів сталого розвитку суспільства. Аналіз
наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних авторів дозволив теоретично обґрунтувати, що сучасні моделі експортоорієнтованого
розвитку не можуть базуватися на постулатах класичної та неокласичної економічної теорії, що в якості факторів виробництва розглядають
землю, капітал, працю та підприємницькі здібності. З’ясовано, що доповнення неокласичної моделі міжнародної торгівлі Гекшера-Оліна
таким фактором, як навколишнє середовище, доводить, що при застосуванні одностороннього екологічного регулювання та за умови
мобільності будь-якого з факторів виробництва, «брудні» виробництва можуть мігрувати між країнами, але така міграція
екологонебезпечних виробництв між країнами може давати лише локальний ефект, не вирішуючи питання глобального забруднення
навколишнього середовища. В процесі дослідження визначено, що на сучасному етапі розвитку суспільства знання не лише набувають
характеристик виробничого фактора, а й пріоритетної значущості серед інших факторів виробництва, маючи здатність знижувати витрати
капіталу, праці та обсяги заподіяної шкоду навколишньому середовищу. Проведений теоретичний аналіз дозволяє зробити висновки, що за
умови прийняття та дотримання принципів концепції сталого розвитку всіма учасниками світової економічної системи можливість
забезпечити менший рівень викидів та відходів може стати порівняльною перевагою у міжнародній торгівлі але лише за умови уніфікації
екологічного законодавства на глобальному рівні.