Удосконалення госпрозрахункових відносин у ремонтному господарстві підприємств
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xКлючові слова:
організація, ремонт, господарство, підприємство, допоміжне виробництво, бригадаАнотація
При переході на ринкові відносини основні і допоміжні виробництва виявляється в різних організаційних і економічних умовах і вносять далеко не однаковий внесок у розвиток підприємства. Це багато в чому пояснюється, як показали результати досліджень, проведених автором на ряді машинобудівних підприємств Харківського промислового вузла.
Фактичні витрати на капітальний ремонт устаткування, багаторазове відродження застарілої техніки не покривається за рахунок коштів, виділених для цих цілей. Залучається додаткові кошти з прибутку та інших джерел. Застарілі нормативи трудових і матеріальних витрат на ремонт та обслуговування обладнання зумовили відхід кваліфікованих кадрів з ремонтних служб підприємств.
В цих умовах перебудова господарського механізму повинна вестися у напрямку посилення самостійності і відповідальності колективів ремонтних служб з орієнтацією їх на кінцевий результат. Найбільшою мірою цьому відповідають комплексні ремонтні бригади підрядного типу. Особливість цих бригад полягає в тому, що їх діяльність спрямована на охоплення всіх видів робіт з ремонту та технічного обслуговування обладнання на основі акордного наряд-завдання.
Однак слід зробити висновок про те , що відмінність підприємств за технічним рівнем обладнання, рівня механізації і автоматизації виробничих процесор сьогодні висуває завдання подальшого вдосконалення колективних форм організації і стимулювання праці робітників-ремонтників, розвитку та підвищення ефективності нових систем організації ремонту устаткування, госпрозрахункових відносин в ремонтному виробництві.