СЕЛЕКЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗРУШЕНЬ, ЯК СИСТЕМНИЙ ПРОЦЕС ВІДБОРУ ТА АДАПТАЦІЇ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

Процес відбору та адаптації структурних трансформацій є ключовим для розуміння сучасних економічних зрушень, тому в даній статті зроблено спробу вперше запропонувати визначення поняття «селекція економічних зрушень» із застосуанням лінгвістичного, економічного та управлінського підходів до його трактування. Постановка проблеми ґрунтується на розумінні структурних трансформацій як еволюційного механізму, що забезпечує узгодження інституційних, технологічних і соціально-економічних змін, їх перевірку на ефективність, відповідність зовнішнім викликам та інтеграцію в існуючу систему господарювання. Наголошено, що сучасна економіка не лише продукує інноваційні рішення, а й потребує їх селективного закріплення відповідно до критеріїв конкурентоспроможності, ефективності та стійкості. Теоретичною основою дослідження слугують положення еволюційної економіки та інституціоналізму. Узагальнено підходи Й. Шумпетера щодо інновацій як процесу «творчого руйнування», у межах якого відбувається відсів застарілих моделей і впровадження нових технологічних рішень; концепцію інституційної селекції Д. Норта, яка підкреслює значення ефективних інститутів і зниження трансакційних витрат; а також положення системної динаміки Дж. Форрестера, що пояснюють адаптацію економічних структур через механізми зворотного зв’язку. На цій основі селекцію економічних зрушень визначено як багаторівневий механізм, який поєднує ідентифікацію змін, їх класифікацію, оцінювання, пріоритезацію та інтеграцію у стратегії розвитку.

Проаналізовано сучасні українські наукові підходи до проблеми структурних трансформацій у глобальному, регіональному та міждисциплінарному вимірах. Підкреслено, що структурні диспропорції національної економіки потребують відбору тих моделей розвитку, які відповідають умовам відкритої економіки та інтеграції у світові ринки. Аргументовано необхідність міждисциплінарного аналізу, що дозволяє поєднати економічні, технологічні та соціальні чинники у процесі формування стратегічних рішень, особливо в енергетичному секторі. Водночас встановлено наявність наукової прогалини, пов’язаної з відсутністю системного підходу до кореляції трансформаційних процесів і селекції економічних зрушень у контексті діяльності підприємств нафтогазового комплексу.

Метою дослідження визначено формування та розвиток дефініції «селекція економічних зрушень» як інструменту аналітики й управління структурними трансформаціями в умовах нестабільного економічного середовища. У межах концептуального аналізу уточнено лінгвістичний зміст терміна «селекція» як процесу відбору за певними ознаками, а також розкрито зміст категорії «економічні зрушення» як змін у структурі економіки, технологіях, інституціях і поведінці суб’єктів господарювання. Запропоновано авторське трактування селекції економічних зрушень як систематизованого процесу відбору, класифікації та пріоритезації змін, що мають найбільший вплив на розвиток суспільства, підприємств і територіальних громад.

Розроблено базову рамку формування процесу селекції економічних зрушень, що включає п’ять етапів: ідентифікацію змін на макро- і мікрорівні; їх класифікацію за типами (структурні, циклічні, інноваційні, регуляторні, соціальні); оцінювання масштабу впливу; визначення пріоритетів; інтеграцію відібраних зрушень у стратегії та політики розвитку. Обґрунтовано, що селекція виступає не лише аналітичним інструментом, а й механізмом трансформації хаотичних змін у структуровані орієнтири для управлінських рішень.

Особливу увагу приділено застосуванню концепції в нафтогазовому комплексі України. Запропоновано інтерпретувати селекцію економічних зрушень у цій сфері як вибірковий аналіз ключових змін, що впливають на структуру, ефективність і стійкість галузі. Виокремлено напрями селекції: інституційний (відбір ефективних управлінських і правових норм), технологічний (закріплення інновацій, що підвищують продуктивність і безпеку), соціально-економічний (адаптація моделей праці та споживання), регіональний (формування специфічних стратегій розвитку територій). Акцент зроблено на технологічній селекції як ключовому чиннику конкурентоспроможності галузі, що охоплює впровадження сучасних методів буріння, цифрових систем моніторингу, інноваційних процесів переробки та екологічно орієнтованих технологій.

Проаналізовано трансформаційні процеси в корпоративному управлінні НАК «Нафтогаз України» у 2015–2023 роках, які відображають інституційну селекцію та інтеграцію міжнародних стандартів у національну практику. Встановлено, що поетапне впровадження принципів прозорості, незалежного нагляду, внутрішнього контролю та стратегічного управління сприяло підвищенню ефективності функціонування галузі та її інтеграції у європейський енергетичний простір.

Зроблено висновок, що селекція економічних зрушень у нафтогазовому комплексі має еволюційний характер: закріплюються лише ті інновації та управлінські рішення, які доводять економічну доцільність, відповідають міжнародним стандартам і забезпечують екологічну стійкість. Від ефективності цього процесу залежить не лише результативність діяльності окремих підприємств, а й стратегічна позиція держави на глобальному енергетичному ринку. Запропонований концептуальний підхід створює підґрунтя для подальших наукових досліджень і практичного застосування в системі стратегічного управління галузевими трансформаціями.