НАУКОВО- ФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В ПРОСТОРОВО-ДИНАМІЧНОМУ ВИМІРІ

Анотація

Статтю присвячено теоретико-методологічному осмисленню розвитку «зеленої» економіки  як складної просторово-динамічної системи, що формується внаслідок еволюції філософських уявлень про взаємозв’язок людини, суспільства та природи. Актуальність дослідження зумовлена поглибленням екологічних і соціальних обмежень економічного розвитку, а також необхідністю переходу від інструментально-коригувальних моделей до цілісного парадигмального бачення трансформації економічних систем. У роботі доведено, що становлення концепції «зеленої» економіки  відображає зміну домінантних парадигм економічного мислення – від антропоцентричних підходів, у межах яких довкілля розглядалося як зовнішній ресурсний чинник, до біоцентричних і екоцентричних концепцій, що визнають природні системи самостійною онтологічною цінністю.

Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, який поєднує інструментарій економічної теорії, екологічної економіки, системного аналізу, інституціоналізму та теорій складних адаптивних систем. Застосування гносеологічного, логіко-історичного та системно-структурного аналізу дало змогу ідентифікувати ключові етапи еволюції наукових підходів до трактування  економічного змісту поняття «зелена» економіка та обґрунтувати її парадигмальний характер як інституціонального феномену. Доведено, що економічне зростання в межах «зеленої» парадигми інтерпретується не як кількісне нарощування виробництва, а як якісна трансформація структури господарювання, технологій і моделей споживання з урахуванням екологічних і соціальних екстерналій та механізмів їх інституційної інтерналізації.

Особливу увагу приділено просторово-динамічному виміру розвитку «зеленої» економіки, який дозволяє пояснити асинхронність і територіальну неоднорідність «зелених» трансформацій. Запропоновано концептуально-методологічну матрицю просторово-часової еволюції «зеленої» економіки , що інтегрує філософсько-світоглядні, науково-методологічні та інституційні характеристики різних етапів розвитку. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для теоретичного обґрунтування стратегій розвитку «зеленої» економіки в рамках концепції сталого розвитку, порівняльного аналізу «зелених» трансформацій та формування інтегрованої архітектури екологічно орієнтованої економічної політики.