СИСТЕМА ВЕКТОРНОГО УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВИМ МАРКЕТИНГОМ В ЕКОНОМІЦІ ВРАЖЕНЬ

Анотація

У статті розроблено концептуальну модель системного управління цифровим маркетингом на основі векторного підходу, який базується на інтеграції принципів економіки вражень, квантової економіки та теорії навігації складних динамічних систем. Актуальність дослідження пов’язана з тим, що цифровий маркетинг перестав бути лінійною послідовністю дій, а перетворився на багатовимірний простір паралельних станів, що потребує принципово нової логіки прийняття рішень. Метою роботи є формування тривимірної моделі системи векторного управління цифровим маркетингом та розкриття її структурних елементів, серед яких визначено об’єкт, предмет і принципи функціонування. У дослідженні використано методи системного аналізу, векторного моделювання, параметричного зіставлення станів, а також елементи аналогій з авіаційною навігацією для пояснення концепції радарного контролю. В результаті проаналізовано логіку формування системного вектора стану, який описує інтенсивність вражень, масштаб охоплення та рівень ефективності. Визначено предмет, об'єкт, принципи функціонування системи векторного управління, що включають структурність, збалансованість, адаптивність і обмеження на швидкість змін. Запропоновано модель стратегічного курсу у вигляді цільового вектора та обґрунтовано механізм тактичного радарного моніторингу, який забезпечує періодичне зчитування стану й корекцію траєкторії. Розраховано вектор відхилення між поточним та цільовим станами, показано можливість визначення кутової різниці між ними, а також наведено числовий приклад, що демонструє роботу алгоритму корекції. Проаналізовано особливості паралельної дії кількох маркетингових кампаній та обґрунтовано застосування суперпозиційної моделі для оцінки їх взаємного впливу. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування запропонованої системи векторного управління як інструмента навігації цифровим маркетингом, що дозволяє визначати стратегічний напрям, оцінювати відхилення в реальному часі, формувати оптимальні сценарії корекції та приймати більш точні управлінські рішення.