СЦЕНАРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

Анотація

У статті обґрунтовано методичні засади сценарного моделювання, що ґрунтуються на принципах актуальності сценаріїв, комплексності та взаємозв’язку ризиків (ринкового, страхового, операційного). Метою дослідження є обґрунтування методичних засад та розроблення інструментарію сценарного моделювання для кількісної оцінки впливу стрес-сценаріїв на фінансову стійкість страхових компаній в умовах нестабільного ринкового середовища, спричиненого як економічною волатильністю, так і військовими ризиками. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від ретроспективного аналізу до інструментів, які дозволяють завчасно оцінювати вразливість капіталу до зовнішніх шоків. У статті застосовано методи системного аналізу, індукції та дедукції для визначення ключових факторів ризику, а також детерміноване фінансове моделювання для оцінки чутливості показників. Як ключові показники чутливості обрано комбінований коефіцієнт збитковості та власний капітал, обґрунтований їх роллю як індикаторів технічної прибутковості та буфера поглинання збитків. Проведено ілюстративне сценарне моделювання на прикладі страхової компанії. Змодельовано два ключові стрес-сценарії: зростання чистих страхових виплат внаслідок військового ризику (сценарій А) та подвійний шок (сценарій Б), що поєднує значні інвестиційні втрати капіталу зі зростанням операційних витрат. Кількісна оцінка продемонструвала, що найбільшу загрозу для фінансової стійкості компанії становить сценарій Б (ринковий ризик), який призводить до скорочення власного капіталу, незважаючи на часткову компенсацію технічним прибутком. Вплив андеррайтингового ризику (сценарій А) є менш критичним. Встановлено, що сценарне моделювання є ефективним інструментом управління ризиками, який дозволяє визначити критичні фактори впливу та кількісно оцінити їхні наслідки для капітальної адекватності та платоспроможності страхової компанії. Процес моделювання є циклічним і обов’язково завершується розробкою заходів реагування, що дає змогу менеджерам завчасно сформувати план дій для мінімізації негативних фінансових наслідків зовнішніх шоків і забезпечення стійкості страхової компанії.