МОДЕЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОМПЛАЄНСУ ЯК СКЛАДОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЙ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ СФЕРИ
Анотація
У статті розглянуто роль комплаєнс-менеджменту в оцінці запропонованих моделей, технологій та підходів в діагностиці фінансового стану організацій фінансово-кредитної сфери. У сучасному світі фінансових послуг питання запровадження сучасних моделей та технологій комплаєнсу в діяльності банків, забезпечення необхідних автентичних вимог діяльності набувають особливої ваги. Комплаєнс-менеджмент забезпечує дотримання нових регуляцій щодо усунення погроз, пов'язаних з інноваційними змінами, а також контроль за виконанням внутрішніх політик згідно із функціоналом технологій комплаєнсу. У статті досліджується роль сучасних моделей та технологій комплаєнсу в системі діагностики фінансового стану організацій фінансово-кредитної сфери. У сучасних умовах посилення регуляторних вимог та глобалізації ринків фінансових послуг комплаєнс-менеджмент перетворюється з допоміжної функції на стратегічний інструмент забезпечення фінансової стійкості. У роботі проаналізовано еволюцію комплаєнс-моделей від традиційних підходів до інтегрованих систем, що поєднують управління ризиками, технологічні рішення та діагностику фінансових показників. Особливу увагу приділено впливу комплаєнс-якості на ключові фінансові параметри. Дослідження охоплює сучасні технології комплаєнсу (RegTech), зокрема системи штучного інтелекту для моніторингу транзакцій, блокчейн для забезпечення прозорості операцій та автоматизовані платформи управління ризиками. Проаналізовано взаємозв'язок між ефективністю комплаєнс-системи та фінансовими результатами діяльності фінансово-кредитних установ. В статті запропоновано методику інтеграції комплаєнс-показників у систему діагностики фінансового стану, що включає оцінку комплаєнс-ризиків, моніторинг витрат на дотримання вимог та аналіз впливу регуляторних порушень на фінансові результати. Результати дослідження демонструють, що ефективна комплаєнс-система дозволяє не лише уникнути значних фінансових втрат у вигляді штрафних санкцій, але й забезпечити довгострокову фінансову стабільність за рахунок підвищення довіри інвесторів, зменшення репутаційних ризиків та оптимізації операційних витрат.