МОТИВАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ПРАЦІ В УМОВАХ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ВИКЛИКИ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних підходів до мотивації працівників інтелектуальної праці в контексті глобальної інтелектуалізації економіки, визначено ключові стабільні та змінні чинники, що впливають на інтелектуальну активність персоналу з метою розробки ефективних мотиваційних механізмів для підвищення творчої складової трудової діяльності. Ефективне застосування відповідного типу мотивації є критично важливим для формування позитивного ставлення працівників до виконання професійних завдань. Такий вплив проявляється у зростанні продуктивності, підвищенні рівня задоволеності роботою, посиленні організаційної ідентифікації та добровільному прагненні залишатися в межах організації. У сукупності ці чинники сприяють покращенню загальної результативності діяльності установи. Водночас, попри тривалу наукову дискусію, дослідницька спільнота не досягла консенсусу щодо того, які мотиваційні чинники є найбільш релевантними для окремих груп працівників, потреби яких формуються під впливом економічних та соціально-психологічних змін у динамічному середовищі. У даній статті розглядаються сучасні виклики та концепції мотивації працівників інтелектуальної праці. Ідентифіковані ключові мотиваційні чинники, згруповані у п’ять узагальнених категорій. Крім того, аналіз показав, що більшість академічних досліджень, заснованих на класичних теоріях мотивації, переважно використовують кількісні методи як основний інструмент емпіричного аналізу.