ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

Анотація

У статті проаналізовано ділове спілкування в міжнародних економічних відносинах з оглядом глобалізаційних, інтеграційних і цифрових перетворень, які переосмислюють міжособистісну взаємодію в бізнес-середовищі. Розглянуто основні наукові концепції терміна «ділове спілкування», виокремлюючи поведінковий, процесний і системний підходи. Найбільш релевантним для сьогодення визнано процесний підхід, який трактує комунікацію як безперервний динамічний процес, що містить цілеспрямовану взаємодію партнерів і супроводжується обміном інформації, емоцій, мотивацій, спільних сенсів і сподівань. Ця парадигма дозволяє адекватніше реагувати на мінливі зовнішні умови, бізнес-потреби, соціокультурні особливості і індивідуальні характеристики учасників взаємодії.

Визначено чотири ключові ознаки ділового спілкування у міжнародному просторі: його міжкультурна природа, формалізованість, цілеспрямованість, орієнтація на досягнення спільної вигоди та дотримання етичних і корпоративних стандартів. Окрему увагу приділено викликам цифрової епохи, які переосмислюють зміст і формат ділової комунікації.

У зв’язку з цим запропоновано ввести до наукового обігу нову категорію – «цифрова міжкультурна компетентність», яка охоплює сукупність знань, навичок і установок, необхідних для ефективної взаємодії в цифровому міжкультурному середовищі. Цей феномен містить, зокрема, чутливість до мовних, культурних й ціннісних різниць, дотримання норм цифрового етикету, вміння оперувати відповідними технологічними інструментами, а також здатність гнучко коригувати власну поведінку в умовах, що постійно змінюються завдяки новим технологіям.

Досліджено ключові стратегії ведення міжнародних бізнес-переговорів, виголошуючи на дипломатичному, конкурентному, інтегративному та аналітичному підходах. Особливо підкреслюється потреба впровадження адаптивної стратегії, що поєднує елементи цих підходів відповідно до культурного контексту, характеристик партнера й специфіки комунікаційної ситуації. Задана стратегія вимагає гнучкості, практичного мислення, глибокої культурної обізнаності, уміння аналітично оцінювати ситуацію та відмінної цифрової грамотності.

Таким чином, установлено, що успішна ділова комунікація перестає бути просто засобом досягнення результатів у міжнародній економіці і стає одним із найвагоміших факторів побудови конкурентної переваги підприємств. Виявлено головні напрями для подальших досліджень, спрямованих на вивчення перетворень у сфері ділової комунікації під впливом глобальних змін, цифрових інновацій та нових моделей соціальної взаємодії.