ЦИФРОВІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ: СВІТОВІ ТА УКРАЇНСЬКІ ПРАКТИКИ
Анотація
Розглянуто проблематику забезпечення фінансової безпеки бізнес-процесів підприємств у контексті цифрової трансформації економіки. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем волатильності зовнішнього середовища, зростанням фінансових ризиків та необхідністю формування стійкості підприємств у кризових умовах. Показано, що цифровізація стає не лише технологічним трендом, а й ключовим чинником забезпечення захищеності фінансових інтересів суб’єктів господарювання. Метою статті визначено ідентифікацію та аналіз сучасних цифрових інструментів, оцінку їх практичного потенціалу в умовах кризових явищ та формування пропозицій щодо підвищення фінансової стійкості підприємств на основі цифрових рішень. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові методи узагальнення та аналізу, компаративний підхід до оцінки зарубіжних і українських практик, а також використання даних сервісу Google Trends та міжнародних звітів. У роботі систематизовано основні цифрові технології, що впливають на фінансову безпеку (Big Data, штучний інтелект, blockchain, роботизована автоматизація процесів, хмарні рішення, кіберзахист), охарактеризовано їх переваги, ризики та бар’єри впровадження. Особливу увагу приділено порівнянню світових і національних практик: наведено приклади застосування цифрових інструментів міжнародними корпораціями та українськими інституціями. Наукова новизна роботи полягає в інтегрованому аналізі цифрових технологій крізь призму забезпечення фінансової безпеки бізнес-процесів, що дозволило сформулювати рекомендації щодо їх ефективного використання. Практична значущість полягає у розробці пропозицій для підприємств, банківського сектору та державних інституцій стосовно комплексного впровадження цифрових інструментів, розвитку кадрового потенціалу, балансування переваг і ризиків, посилення державно-приватного партнерства. Зроблено висновок, що цифровізація фінансової безпеки в Україні є не лише реакцією на кризові виклики, а й важливим елементом інтеграції у європейський цифровий простір. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням адаптації цифрових інструментів до специфічних умов української економіки та порівняльним аналізом світових і національних практик.
