ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОСИСТЕМ У АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено процес інституціоналізації інноваційних екосистем в агропромисловому комплексі (АПК) України як ключовий фактор сталого розвитку в умовах цифрової трансформації та зовнішньоекономічних викликів. Проаналізовано сучасний стан аграрного сектору, виокремлено основні інституційні бар’єри та фактори, що стримують інноваційний розвиток, зокрема, недостатнє фінансування, слабку інтеграцію науки та бізнесу, а також недостатньо розвинуту інфраструктуру для тестування інновацій. Визначено структурні елементи агроінноваційної екосистеми та обґрунтовано необхідність системного підходу до її інституціоналізації – як процесу формування, моделі та сукупності механізмів стимулювання інноваційної активності. Проаналізовано роль державних та приватних інституцій у створенні сприятливого середовища для агроінновацій. Систематизовано міжнародний досвід (ЄС, США, Китай, Нідерланди) щодо формування інноваційних екосистем та адаптовано його до українських реалій. Запропоновано кластерну модель як найбільш перспективну для України, а також проведено SWOT-аналіз інституціонального середовища інноваційного розвитку АПК. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення державної політики, стимулювання державно-приватного партнерства, розвитку цифрових платформ та фінансових інструментів підтримки інновацій. Обґрунтовано необхідність розширення державно-приватного партнерства, удосконалення регуляторної бази та розвитку цифрових платформ для координації учасників інноваційного процесу в АПК. Доведено, що ефективна інституціоналізація сприятиме підвищенню конкурентоспроможності аграрного сектору, залученню інвестицій і прискоренню інтеграції до глобальних інноваційних ланцюгів.