СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОВОЄННОГО РОЗРОСТУ МІЖНАРОДНОГО ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В КОНЦЕПТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ

Анотація

У представленій науковій статті на основі здійсненого комплексу досліджень автором проаналізовано сучасний стан та перспективи повоєнного розросту міжнародного ділового туризму в концепті сталого розвитку туристичної індустрії України, як одного з провідних інструментів стимулювання відновлення економіки держави. Проведене авторське дослідження дозволило визначити, що міжнародний туризм загалом та його елементи зокрема, такі як діловий туризм, є надзвичайно важливим аспектом діяльності туристичної індустрії нашої держави щодо ефективного управління економічними процесами і потребують відповідного оновлення підходів до їх реалізації, забезпечення, розробки та якісного перегляду щодо їх впровадження у життя саме в концепті сталого розвитку. Здійснено дослідження статистики міжнародного туризму нашої країни та порівняльний аналіз обсягів витрат на виїзний та в’їзний туризм, систематизовано та проаналізовано чинники негативного впливу на їх рівень. Надано удосконалене авторське розуміння напрямків та перспектив повоєнного розросту міжнародного ділового туризму в концепті сталого розвитку туристичної індустрії. Також стисло досліджено основні ознаки та принципи  «сталого туризму» та запропоновано авторське бачення цього напрямку у перспективному контексті. Доведено, що туризм є однією з найбільших у світі галузей та категорій міжнародної торгівлі, що визначається вражаючою мережею соціально-економічної діяльності та інфраструктурою, необхідною для її підтримки. На основі цього показано та доведено з авторської точки зору, що реалізація міжнародного ділового бізнесу в концепті сталого розвитку в повоєнний період дасть змогу: опанувати новітні організаційно-економічні цінності та адаптуватися до них; здійснити впровадження концепції сталого розвитку в індустрію міжнародного ділового туризму на основі визначення особливостей його створення, розподілу, накопичення та споживання результатів; сформувати нову модель реалізації та споживання з урахуванням чинників соціально-етнічного характеру.