Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (економічні науки)

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ І АУДИТУ СУМНІВНОЇ ТА БЕЗНАДІЙНОЇ ГРОШОВОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2026-05-14T11:34:16+03:00

Облік і аудит сумнівної та безнадійної грошової дебіторської заборгованості відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стійкості підприємств та їх ефективного управління активами. В умовах економічної нестабільності, що триває в Україні, зокрема через зовнішні та внутрішні виклики, зростає кількість непогашених боргів. Підприємства повинні своєчасно реагувати на можливі фінансові ризики, пов'язані з невиконанням контрагентами своїх зобов'язань, та забезпечувати точність і прозорість своєї фінансової звітності. Від правильного ведення обліку сумнівної та безнадійної заборгованості залежить реалістичне відображення фінансового стану компанії. Аудит сумнівної та безнадійної заборгованості є невід'ємною частиною перевірки достовірності фінансової звітності. Аудиторські перевірки зосереджуються на оцінці обґрунтованості формування резервів, коректності списання безнадійних боргів, а також на відповідності облікової політики підприємства чинним нормативним вимогам. Це забезпечує контроль за фінансовими операціями підприємства та підвищує довіру до фінансової звітності з боку інвесторів, кредиторів і інших зацікавлених сторін. Проблематика обліку та аудиту дебіторської заборгованості набуває особливої актуальності через економічні виклики, пов'язані з війною та нестабільністю ринкових умов. Підприємства стикаються з підвищеними ризиками неплатоспроможності своїх контрагентів, що зумовлює необхідність постійного вдосконалення підходів до обліку сумнівних боргів і їх аудиту. Сучасні виклики вимагають від українських підприємств адаптації до нових умов і вдосконалення систем управління дебіторською заборгованістю, що передбачає інтеграцію нових методів оцінки кредитних ризиків та підвищення ефективності внутрішнього контролю. Ключовими аспектами обліку та аудиту сумнівної і безнадійної заборгованості є формування резервів, своєчасне визнання заборгованості як безнадійної та документальне підтвердження правомірності її списання. Отже, облік і аудит сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості є важливими інструментами управління фінансовими ризиками на підприємстві. Правильне застосування законодавчих норм і стандартів бухгалтерського обліку дозволяє підприємствам мінімізувати втрати, підвищити ефективність своєї діяльності та забезпечити достовірність фінансової звітності.

АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДЕЛІ RWA В СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

2026-05-20T12:46:49+03:00

У статті надана загальна характеристика моделі RWA-модель «Receivables–Warehouse–Assets», розглянуто узагальнені критерії, коефіцієнти та інтерпретації моделі RWA, як компоненти FinTech-моделі для оцінки ліквідності в діагностиці антикризового стану підприємства. Актуальність тематики застосування фінансових технологій в діагностиці антикризового стану підприємства за допомого моделі RWA обумовлена появою нових інструментів фінансових технологій для прийняття рішень в умовах невизначеності, різкими змінами на фінансових ринках внаслідок кризових явищ, тому сучасні підприємства потребують інноваційних інструментів для миттєвої діагностики фінансового стану. Традиційні методи фінансового аналізу, засновані на ретроспективній звітності, втрачають свою ефективність у контексті швидкоплинних кризових явищ. Метою статті є аналіз загальних характеристик моделі RWA в системі антикризової діагностики з розробкою концепції моделі RWA з практичним алгоритмом діагностики основних коефіцієнтів, базових параметрів, критеріїв оцінки фінансової ліквідності моделі, вагових коефіцієнтів для інтегральної оцінки моделі RWA. В статті запропоновано інноваційний алгоритм інтеграції моделі RWA в FinTech-екосистему підприємства, що передбачає автоматизований збір даних, їх валідацію, розрахунок інтегрального показника та візуалізацію результатів у реальному часі. Надано загальну характеристику RWA-моделі , як аналітичної структури оцінки ліквідності підприємства з урахуванням структури активів, а саме дебіторської заборгованості, запасів, нерухомості; їх реальної конверсії у ліквідні засоби через коригувальні коефіцієнти знижки haircuts; цифрової трансформації активів через токенізацію частини нерухомості чи складських активів; впливу FinTech-інструментів secondary market tokens, DeFi-ліквідність, краудінвестування. Проаналізовано модель RWA як інструмент швидкої оцінки ліквідності та платоспроможності через призму трьох ключових компонентів, таких як аналіз дебіторської заборгованості «R», запасів «W» та активів «A». Запропоновано інноваційний алгоритм токенізації моделі RWA. Розкрито поняття токенізації у фінансовій діагностиці та FinTech-аналітиці, а саме процес перетворення прав власності на реальні активи матеріальні або фінансові у цифрові токени, що зберігаються, передаються і обертаються у блокчейн-системі. Зазначено, що у межах FinTech-моделі RWA токенізація виступає механізмом перетворення низьколіквідних активів у цифрові ліквідні частки. Цей процес підвищує RWA_score за рахунок зростання коефіцієнтів. Таким чином, токенізація безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємства, зменшує ризик неплатоспроможності та створює нову цифрову екосистему ліквідності. Отже, концепція FinTech-моделі RWA є інноваційним інструментом у системі антикризової фінансової діагностики, який дозволяє поєднати традиційні показники ліквідності з цифровими метриками ефективності управління активами. Її застосування в організації сприяє підвищенню фінансової стійкості, оптимізації структури капіталу та створенню нових джерел цифрової ліквідності через токенізацію активів.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА СОЦІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

2026-05-20T12:54:16+03:00

У статті проаналізовано трансформаційний, часто парадоксальний, вплив цифровізації та штучного інтелекту на корпоративну соціальну відповідальність у контексті міжнародних економічних відносин. Дослідження розкриває, як ці технології, що стали визначальними силами глобальної економіки, фундаментально змінюють саму природу корпоративної відповідальності, перетворюючи її з добровільної ініціативи на імператив для збереження соціальної ліцензії на діяльність. З одного боку, цифровізація створює безпрецедентні можливості для підвищення прозорості та ефективності КСВ. Технології, такі як блокчейн та Інтернет речей, дозволяють створювати верифіковані системи відстеження ланцюгів постачання, тоді як цифрові платформи демократизують соціальну залученість, уможливлюючи глобальні волонтерські та краудсорсингові ініціативи. З іншого боку, ці ж технології генерують глибокі системні ризики. Збір та аналіз великих даних створює загрози для конфіденційності, а нерівномірний доступ до технологій поглиблює «цифровий розрив», посилюючи соціально-економічну нерівність за «ефектом Матвія». Штучний інтелект виступає як двосічний меч: він може бути потужним інструментом для досягнення цілей сталого розвитку, оптимізуючи енергоспоживання та моніторячи екологічні зміни, але водночас є джерелом нових етичних загроз. До них належать алгоритмічна упередженість, що відтворює та посилює суспільну дискримінацію; руйнівний вплив на ринки праці через автоматизацію; та екологічний парадокс, пов'язаний із високим енергоспоживанням самих ШІ-систем. Виявлено, що традиційні підходи до КСВ є недостатніми для адресації цих нових викликів. У відповідь запропоновано нову концептуальну рамку - «Цифрова Соціальна Відповідальність» - як інтегровану парадигму, що вбудовує етичні та соціальні міркування безпосередньо в життєвий цикл цифрових технологій за принципом responsibility by design. ЦСВ базується на п'яти ключових компонентах: алгоритмічна підзвітність, управління даними як довірою, цифрова інклюзивність, стійкий життєвий цикл технологій та людиноцентрична автоматизація. ЦСВ розглядається як необхідна еволюція КСВ, що дозволяє бізнесу не лише управляти ризиками, а й будувати стійкі конкурентні переваги на основі довіри, прозорості та відповідальності в умовах глобальної цифрової економіки.

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ DEFI-ПЛАТФОРМ У ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОРТФЕЛІВ

2026-05-15T11:05:04+03:00

У статті обґрунтовано критичну неадекватність традиційних статичних методів оцінки ризику (зокрема, VaR та стандартного відхилення) для аналізу ефективності інтеграції активів децентралізованих фінансів (DeFi) в інвестиційні портфелі. Визначено, що дохідності DeFi-активів характеризуються ненормальним розподілом із вираженими «товстими хвостами», що створює значний ризик недооцінки катастрофічних втрат. Метою дослідження є розроблення та теоретичне обґрунтування методики оцінювання ефективності DeFi-платформ у диверсифікації інвестиційних портфелів. Досліджено методологічний розрив між вимогами волатильного ринку DeFi та обмеженнями класичних фінансових моделей, зокрема у сфері контролю над Tail Risk та динамічним характером кореляційної залежності, яка критично зростає під час ринкових шоків (ефект «кореляції до одиниці»). Запропоновано чотириетапну методику, що включає теоретичну інтеграцію Conditional Value-at-Risk (CVaR) як базової когерентної міри екстремального ризику та розроблений алгоритм проактивного управління диверсифікацією на основі моделі DCC-GARCH. Це дозволило розрахувати оптимальну динамічну вагу хеджування, необхідну для щоденного коригування структури портфеля з метою запобігання втраті диверсифікаційного ефекту. Розроблена комплексна методика забезпечує завершений цикл проактивного управління ризиками та надає чіткий алгоритм для прийняття рішення про структуру інвестиційного портфеля. Науково-практичне значення дослідження полягає у формулюванні методичних рекомендацій та критеріїв оцінки, що забезпечують перехід від статичного аналізу до проактивного ризик-менеджменту в інвестиційній діяльності. Розроблена методика надає інструментарій для прийняття обґрунтованих рішень щодо оптимальної частки DeFi-активів у портфелі, поєднуючи максимізацію дохідності з мінімізацією екстремального ризику. Застосування цієї методики є корисною для інвесторів, фінансових аналітиків, розробників кількісних стратегій та менеджерів хедж-фондів, які працюють із високоризиковими та інноваційними класами активів, вимагаючи просунутих інструментів контролю ризику.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ РЕАЛІЗАЦІХ МАРКЕТИНГОВИХ ПРОЕКТІВ

2026-05-15T11:08:14+03:00

У статті досліджується впровадження інформаційних технологій при реалізації маркетингових проєктів та їхній вплив на ефективність маркетингової діяльності підприємств. В умовах сучасної економіки, що характеризується високою динамікою змін, цифровізацією бізнес-процесів та підвищенням конкуренції, інформаційні технології стають ключовим інструментом управління маркетинговими процесами. Метою роботи є аналіз сучасних підходів до застосування цифрових технологій у маркетингових проєктах, визначення їх ролі у підвищенні результативності маркетингової діяльності та формулювання рекомендацій щодо ефективного впровадження цифрових рішень на підприємствах України та світу. У роботі проведено огляд літератури щодо основних напрямів цифровізації маркетингової діяльності, включаючи використання аналітики великих даних, систем управління взаємовідносинами з клієнтами, автоматизації процесів та застосування штучного інтелекту. Визначено, що застосування інформаційних технологій забезпечує системність управління маркетинговими процесами, підвищує точність управлінських рішень, оптимізує витрати часу та ресурсів, а також сприяє персоналізації взаємодії з клієнтами. Автором окремо відзначено значення цифрових т ехнологій у формуванні конкурентних переваг підприємств, підвищенні лояльності споживачів та адаптації до змін ринкової кон’юнктури. У статті також проаналізовано специфіку використання інформаційних технологій у маркетингових проєктах у різних сферах: роздрібна торгівля, послуги, промислове виробництво, освіта, державне управління та інноваційні стартапи. Показано, що ефективність цифрових інструментів залежить від адаптації їх до галузевих особливостей, рівня цифрової грамотності персоналу та готовності підприємства до впровадження інновацій. Висвітлено власні погляди автора на необхідність інтеграції цифрових рішень у корпоративну культуру та бізнес-процеси, а також на перспективи розвитку маркетингових проєктів у цифровому середовищі. Висновки статті свідчать, що інформаційні технології слід розглядати як стратегічний ресурс розвитку підприємств, а їх системне впровадження забезпечує підвищення ефективності маркетингових проєктів, стійкість бізнесу та формування довгострокових конкурентних переваг. Отримані результати можуть бути використані на практиці для підвищення ефективності маркетингових проєктів, оптимізації бізнес-процесів та впровадження цифрових рішень у діяльності підприємств.

СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ КАР’ЄРОЮ ПРАЦІВНИКІВ В КОМПАНІЇ

2026-05-20T12:59:13+03:00

У статті розглядається розвиток кадрового потенціалу як основа розвитку будь-якого підприємства. Було досліджено теоретичні засади кадрового потенціалу підприємства як сукупність здібностей і можливостей кадрів для досягнення цілей довгострокового розвитку підприємства. Обґрунтовано, що стратегія розвитку кадрового потенціалу включає в себе економічні, соціально-психологічні, організаційні методи управління кадрами; економічні методи управління кадровим потенціалом включають в себе матеріальне стимулювання роботи людини, саме економічні методи управління кадровим потенціалом створюють зацікавленість людини у результатах роботи. У процесі дослідження узагальнено різні визначення поняття «кадровий потенціал» та структуру кадрового потенціалу підприємства, що дозволило визначити що серед вчених немає єдиної думки і цей напрямок потребує подальшого розгляду. Показано, що деякі науковці вважають, що пріоритетом в управлінні кадровим потенціалом повинні служити економічні методи; але узагальнення думок багатьох вчених дозволило виділити наступні методи управління кадровим потенціалом: економічні; організаційно-розпорядчі; соціально-психологічні; правові. Визначено, що кадровий потенціал підприємства для свого розвиту потребує свого інструментарію. Серед вчених немає єдиної думки щодо інструментів управління кадровим потенціалом, але найефективнішими є економічні методи: основна та додаткова заробітна плата, штрафи за порушення трудової дисципліни, виплати за раціоналізаторські пропозиції; адміністративні методи: накази, розпорядження; соціально-психологічні методи: створення позитивного психологічного клімату, мотивація, робота з конфліктами.

У статті запропоновано удосконалення системи управління кадровим потенціалом на прикладі ТОВ «Комфі трейд». Дана компанія обрана для розгляду з причини високого рівня плинності кадрів. Пропонується впровадження системи нарахування балів для управління кар’єрою працівників; ця пропозиція виявилась ефективною. Обґрунтовано, що запровадження системи управління кар’єрою працівників з використанням бальної системи має кілька напрямків позитивного впливу: це зробить процес участі в конкурсах на посаду прозорим; дасть можливість купувати товари в магазинах «Комфі» зі знижкою; дехто зможе купувати товари в магазинах Компанії зі знижкою. В результаті запровадження бальної системи при навчанні нового персоналу та плануванні кар’єри працівників підприємству вдасться підвищити попит на товари в магазинах з боку працівників.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ТРАНСФЕРТНИМ ЦІНОУТВОРЕННЯМ В УКРАЇНІ

2026-05-15T11:15:31+03:00

У статті досліджуються сучасні тенденції цифровізації податкового контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні в умовах зростання податкових ризиків та глобальної прозорості. Трансфертне ціноутворення є одним із найбільш ризикогенних напрямів контролю, оскільки через контрольовані операції міжнародні групи компаній можуть розмивати податкову базу, перерозподіляти прибуток між юрисдикціями та знижувати ефективну ставку оподаткування. Сучасний податковий контроль зміщується від формальної перевірки цін до комплексного аналізу економічного змісту операцій, функцій, ризиків та бізнес-моделей платників, що призводить до значного зростання обсягів інформації та складності процедур. В Україні впровадження системи Big Data TP дозволило здійснювати ризик-орієнтований відбір платників та автоматизований моніторинг контрольованих операцій. А інтеграція Big Data TP з іншими інформаційними системами держави створять умови для переходу від реактивної моделі податкового контролю за трансфертним ціноутворенням до превентивної. Досліджено міжнародні ініціативи Pillar Two, APA та Safe Harbour, що встановлюють глобальні стандарти мінімальної ефективної ставки оподаткування, методологію попереднього погодження трансфертних цін та критерії для низькоризикових операцій. Аналіз світової практики внутрішнього трансфертного ціноутворення (DTP) демонструє різні підходи до контролю операцій між резидентами, від окремих режимів у Індії до універсальних правил Австралії та Канади, що можуть бути адаптовані в Україні для захисту національної податкової бази та запобігання штучному перерозподілу прибутку. Дослідження доводить, що поєднання цифрових технологій, алгоритмів штучного інтелекту, превентивних інструментів регулювання, автоматизованого аналізу великих даних та міжнародного обміну інформацією формує комплексну архітектуру податкового контролю, здатну підвищити ефективність податкової політики, своєчасно виявляти ризики, оптимізувати ресурси контролюючих органів, мінімізувати адміністративне навантаження на платників податків і забезпечувати баланс між інтересами держави та бізнесу, сприяючи прозорості та прогнозованості трансфертного ціноутворення.

КЕРОВАНІСТЬ, КОМПЕТЕНТНІСТЬ ТА ІНОВАЦІЙНІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ КРИЗИ У СУЧАСНОМУ УПРАВЛІННІ

2026-05-15T11:51:57+03:00

У статті досліджується проблематика сучасних управлінських криз, що набувають дедалі більш хаотичного характеру в умовах 2025–2026 років. Автори аналізують системні чинники, що провокують кризу управління: технологічний стрибок (зокрема стрімкий розвиток штучного інтелекту), геополітична та економічна нестабільність, зміна пріоритетів і цінностей у суспільстві. Окрема увага приділяється парадоксу Джевонса в контексті впровадження ШІ: зростання обсягів даних і аналітики не підвищує якість управлінських рішень, а навпаки – генерує новий хаос і підриває довіру до інституцій.

Автори обґрунтовують необхідність розмежування понять «криза управління» та «криза керованості», акцентуючи на тому, що саме некерованість об'єктів управління – внаслідок некомпетентності керівників, дефіциту довіри та відсутності інноваційних підходів – є першопричиною системних збоїв. У статті запропоновано авторське визначення керованості як окремої категорії антикризового менеджменту, що відображає здатність об'єкта управління ефективно реагувати на управлінські впливи для досягнення стратегічних цілей.

Визначено основні характеристики керованості: зворотний зв'язок, норма керованості, організаційна структура, інформаційна прозорість, адаптивність та синергія формальних і неформальних механізмів. Окреслено ключові напрями запровадження інновацій в антикризовому управлінні задля підвищення рівня керованості: гнучкі управлінські структури, контролінг інновацій, цифровізація, розвиток організаційної культури та управління невизначеністю. Висновується, що керованість і інновації утворюють синергетичний тандем, де перша є фундаментом стійкості, а другі – рушієм розвитку організації в кризових умовах.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІЙНИХ ОБСЯГІВ ЗБУТУ

2026-05-20T13:42:20+03:00

У статті досліджено актуальні аспекти застосування методів прогнозування для оцінки потенційних обсягів збуту продукції підприємства. В умовах високої мінливості зовнішнього середовища, нестабільного попиту та загострення конкуренції, особливої ваги набуває необхідність точного передбачення обсягів реалізації продукції. Прогнозування є важливим інструментом аналітичного обґрунтування управлінських рішень, що сприяє підвищенню ефективності функціонування підприємства, зниженню ризиків та покращенню стратегічного планування.

Особливу увагу приділено використанню математичних і статистичних методів у прогнозуванні, таких як аналіз часових рядів, регресійний аналіз, методи згладжування. Враховуючи доступність цифрових технологій та зростання обсягів даних, підприємства мають змогу використовувати ці методи як у традиційних, так і в інноваційних підходах до планування збутової діяльності.

У дослідженні проведено порівняльний аналіз ефективності зазначених методів, апробовано їх на реальних статистичних даних підприємства та зроблено висновки щодо доцільності їх використання в практиці управління. Обґрунтовано необхідність інтеграції прогнозних моделей у систему управління збутом як інструменту підвищення точності планування. Також запропоновано практичні рекомендації щодо вибору оптимальних моделей прогнозування залежно від специфіки діяльності підприємства. Перспективи подальших досліджень полягають у впровадженні новітніх цифрових рішень, зокрема штучного інтелекту та машинного навчання, для вдосконалення точності прогнозів і автоматизації процесів планування.